Дактилоскопія (в межах кримінального процесу)

1. Загальне поняття

Дактилоскопія (від грец. δάκτυλος — палець і σκοπέω — досліджую, спостерігаю) — це метод ідентифікації особи за відбитками пальців рук, який застосовується в межах кримінального провадження для встановлення особи підозрюваного, обвинуваченого, свідка, трупа або для виявлення слідів злочину на речах, документах, місці події.

У кримінальному процесі дактилоскопія належить до процесуальних дій і спеціальних методів криміналістики, що використовуються з метою:

• встановлення особи;
• виявлення і фіксації слідів рук;
• підтвердження або спростування причетності до злочину.

2. Нормативне регулювання

Правові основи застосування дактилоскопії в межах кримінального процесу закріплені у:

• Кримінальному процесуальному кодексі України (КПК України):
• ст. 237 — провадження інших слідчих (розшукових) дій;
• ст. 241 — огляд особи;
• ст. 243 — експертиза;
• ст. 276 — пред’явлення особи для впізнання;
• ст. 160–164 — тимчасовий доступ до речей і документів.
• Законі України «Про дактилоскопічну реєстрацію фізичних осіб» (з 2023 року, частково в частині добровільної реєстрації, а також обов’язкової — за рішенням суду чи у випадках, передбачених законом).
• Відомчих нормативно-правових актах МВС України, ДСУЕЗ, експертних установ — інструкції з дактилоскопічного обліку, методики дослідження.

3. Суб'єкти застосування

• Слідчі (детективи) — за погодженням з прокурором;
• Оперативні підрозділи — у межах оперативно-розшукової діяльності;
• Судово-експертні установи — у процесі проведення криміналістичних експертиз;
• Підрозділи поліції — у процесі встановлення особи.

4. Процесуальні форми дактилоскопії

1. Добровільне дактилоскопування

• за письмовою згодою особи (наприклад, у разі перевірки причетності до події);
• особа має бути поінформована про підстави і мету.

1. Обов’язкове дактилоскопування

• за рішенням слідчого, прокурора або суду, якщо особа:
• затримана;
• перебуває у розшуку;
• є підозрюваною у вчиненні кримінального правопорушення;
• є невпізнаним трупом;
• не має документів, що посвідчують особу.

1. Судово-криміналістична експертиза

• проводиться експертом (судовим експертом-криміналістом);
• висновок експерта має доказове значення.

5. Дактилоскопічна експертиза як доказ

• Результати дактилоскопічного дослідження можуть використовуватись як:
• письмовий доказ (висновок експерта);
• засіб встановлення особи підозрюваного чи обвинуваченого;
• доказ присутності особи на місці злочину (через виявлені сліди).
• У суді експерт може бути допитаний, а його висновки — перевірені в порядку судового слідства.

6. Обмеження та гарантії прав

• Проведення дактилоскопії не є порушенням права на недоторканність, якщо здійснене згідно з КПК;
• Особа має право:
• знати підстави для проведення дактилоскопії;
• оскаржити незаконні дії слідчого/оперативника;
• вимагати копію документа про проведення дії;
• звернутись до суду з вимогою про знищення незаконно отриманих даних.

Висновок
Дактилоскопія в кримінальному процесі є законним, науково обґрунтованим та ефективним способом ідентифікації особи, а також виявлення і фіксації слідів злочину. Вона може бути джерелом доказів у кримінальному провадженні і повинна проводитися у суворій відповідності до вимог КПК України та з дотриманням прав і свобод особи.