Банкрутство

1. Загальне поняття

Банкрутство — це встановлений законом порядок визнання боржника (фізичної або юридичної особи) неплатоспроможним, тобто таким, що не може задовольнити вимоги кредиторів щодо грошових зобов’язань, сплати податків або виконання інших фінансових обов’язків.

Процедура банкрутства має на меті:

• забезпечити справедливе задоволення вимог кредиторів;
• зберегти або ліквідувати активи боржника цивілізованим шляхом;
• у разі можливості — відновити платоспроможність боржника.

2. Законодавче регулювання в Україні

Ключовим нормативно-правовим актом, що регулює процедуру банкрутства, є:
Кодекс України з процедур банкрутства (далі — КУПБ), чинний з 21 жовтня 2019 року.

Цей кодекс регулює:

• банкрутство юридичних осіб;
• банкрутство фізичних осіб (у тому числі фізичних осіб-підприємців);
• механізми санації, реструктуризації, ліквідації та продажу майна боржника;
• порядок дій арбітражного керуючого та учасників провадження.

3. Сторони у справі про банкрутство

• Боржник — особа, яка не виконує свої грошові зобов’язання.
• Кредитор — особа, яка має підтверджені вимоги до боржника.
• Арбітражний керуючий — незалежна особа, яка здійснює управління та контроль у процедурі банкрутства.
• Господарський суд — орган, що відкриває провадження у справі, затверджує плани санації, визнає банкрутство тощо.

4. Основні процедури банкрутства юридичних осіб

1. Розпорядження майном — вводиться мораторій на задоволення вимог кредиторів, призначається арбітражний керуючий, проводиться інвентаризація.
2. Санація — спроба відновити платоспроможність боржника (шляхом реструктуризації, зовнішнього управління, угод з кредиторами).
3. Ліквідаційна процедура — якщо санація не дала результату, проводиться ліквідація активів для задоволення вимог кредиторів.
4. Закриття справи — після завершення всіх процедур та розподілу коштів.

5. Банкрутство фізичних осіб

З 2019 року в Україні вперше запроваджено інститут банкрутства фізичних осіб, який дозволяє громадянам:

• звернутися до суду з метою реструктуризації або списання боргів, якщо вони стали неплатоспроможними;
• уникнути «боргової ями» і соціальної маргіналізації;
• отримати «другий шанс» на економічне життя.

Умови подачі:

• сукупний борг перевищує 120 розмірів мінімальної зарплати (на дату подання заяви);
• наявні обставини, що підтверджують неможливість виконання зобов’язань (втрата роботи, хвороба тощо).

6. Наслідки визнання банкрутом

Для юридичної особи:

• припинення діяльності;
• виключення з ЄДР;
• розподіл майна між кредиторами.

Для фізичної особи:

• обмеження у праві займати керівні посади (на певний строк);
• зниження кредитного рейтингу;
• списання безнадійних боргів (за рішенням суду).

7. Мета та значення процедури банкрутства

Банкрутство не є покаранням — це правовий інструмент вирішення кризової ситуації у господарській або фінансовій діяльності. Його мета забезпечити баланс між інтересами боржника та кредиторів, захистити економічний обіг, уникнути хаотичного розпродажу майна і створити умови для відновлення платоспроможності або справедливого розрахунку з боргами.

Висновок:

Банкрутство — це юридично врегульований процес неплатоспроможності, який дозволяє вирішити конфлікт між боржником і кредиторами в законний спосіб. В Україні ця процедура є комплексною, передбачає судовий контроль, участь арбітражного керуючого та суворе дотримання черговості задоволення вимог кредиторів.