Аутстафінг

1. Загальне поняття

Аутстафінг (від англ. outsourcing staff або outstaffing) — це форма організації трудових відносин, за якої працівники формально перебувають у штаті однієї компанії (постачальника персоналу), але фактично виконують роботу в інтересах і під контролем іншої компанії (замовника).
Така модель дозволяє замовнику отримувати трудові ресурси без формального працевлаштування осіб у свій штат, а постачальнику — залишатися юридичним роботодавцем.

2. Відмежування від суміжних понять


3. Нормативне регулювання в Україні

Станом на 2025 рік аутстафінг прямо не врегульований законодавством України, проте:

• діє Закон України «Про зайнятість населення», ст. 39, який дозволяє надання послуг з посередництва у працевлаштуванні;
• Кодекс законів про працю України (КЗпП) не передбачає прямої передачі працівника третій особі, окрім службових відряджень;
• відповідальність за порушення трудового законодавства завжди несе юридичний роботодавець — той, хто підписав трудовий договір;
• з 2015 року в Україні заборонялося фактичне виконання роботи працівником на користь не свого роботодавця, проте в окремих сферах (ІТ, логістика) аутстафінг застосовується на практиці.

4. Сторони правовідносин

1. Замовник послуги (компанія-клієнт) — фактичне місце роботи персоналу;
2. Постачальник персоналу (аутстафінгова компанія) — юридичний роботодавець;
3. Працівник (співробітник) — формально оформлений у постачальника, але працює в інтересах замовника.

5. Договірне оформлення

Для реалізації аутстафінгу укладається:

• господарський договір між компаніями про надання послуг з забезпечення персоналом (не про надання праці!);
• трудовий договір між працівником і постачальником;
• внутрішні положення щодо обов’язків, охорони праці, підпорядкування, доступу до майна тощо.

6. Юридичні ризики

• Порушення трудового законодавства, якщо фактичний контроль здійснює замовник, а не формальний роботодавець.
• Невизнання трудових відносин у суді або Держпраці, що може призвести до штрафів.
• Колізія відповідальності між компанією, яка формально оформлює працівника, і тією, що керує ним на практиці.
• Визнання договору прикриттям трудових відносин (наприклад, у разі перевірки).

7. Судова практика та позиція Держпраці

Контролюючі органи неодноразово визнавали аутстафінг прихованою формою трудових відносин, особливо:

• якщо працівники повністю підпорядковуються замовнику;
• якщо відсутні ознаки надання саме послуг, а не трудової функції.

Суди, як правило, стають на бік працівника, якщо відбулося маскування трудових відносин цивільно-правовими договорами.

Висновок

Аутстафінг — це гнучкий інструмент організації роботи персоналу, який широко використовується у бізнесі, особливо в ІТ-сфері, логістиці, ритейлі. Водночас, в Україні він не врегульований законодавчо, що створює ризики податкових претензій, трудових спорів та адміністративної відповідальності.