Аферент (у кримінальному праві)

1. Загальне поняття

Термін «аферент» не є усталеним або нормативно закріпленим поняттям у кримінальному праві України. У чинному Кримінальному кодексі України, КПК України, наукових коментарях і судовій практиці офіційного визначення цього терміна немає.
Однак, термін може вживатися в академічній, експертній або оперативно-розшуковій літературі — у вузькому, неформалізованому значенні, переважно як аналітична категорія.

2. Можливе значення терміна "аферент"

У широкому філософському чи нейропсихологічному контексті «аферент» (від лат. afferens – той, що приносить) — це той, хто передає або приносить інформацію, сигнали, впливи.
У правовій площині, зокрема у кримінологічних або кримінально-правових дослідженнях, аферентом можуть називати особу, яка ініціює, транслює або сприяє формуванню злочинної поведінки іншої особи.

3. Аналогічні або суміжні поняття у кримінальному праві
Оскільки "аферент" не є юридичним терміном, у контексті кримінального процесу доцільно користуватися термінами, що мають чітке визначення:


Таким чином, аферент в аналітичному значенні може позначати стимулюючого суб’єкта, що виступає поштовхом або джерелом впливу на злочинну поведінку, але він не є суб’єктом кримінальної відповідальності сам по собі, якщо не виконує функції, передбачені ст. 27 КК України (співучасть).

Висновок

Термін «аферент» у кримінальному праві України не має нормативного статусу і не використовується в офіційних джерелах законодавства. Його слід розглядати виключно як умовну, аналітичну категорію, яка вказує на джерело інформаційного або психологічного впливу на суб’єкта злочину.
У юридичних документах, судових рішеннях та нормативних актах слід уникати використання цього терміна, натомість застосовувати визначені ККУ терміни — підбурювач, співучасник, організатор тощо.